Погляд на воду зсередини: оцінка якості води

Використання басейнів і аквапарків з кожним днем ​​інтенсифікується. В останні роки громадські басейни і водно-розважальні комплекси споруджуються і експлуатуються в Україні досить активно. Важко уявити собі хоч одне місто нашого часу, в якому не було б такого виду споруд.

Сучасний спосіб життя у великих містах з постійним недоліком вільного часу для занять спортом та оздоровлення призводить до того, що люди все частіше вибирають місця відпочинку і розваги, керуючись двома принципами: цікаво і корисно.

Раціональне використання вільного часу дає людині можливість знімати соціальну напругу, а також відновлювати свої фізичні сили. Останнє, в свою чергу, призводить до зростання рівня значущості фізкультурно-оздоровчих, санаторно-лікувальних, спортивно-розважальних закладів, які створюють сприятливі умови для повноцінного відпочинку і оздоровлення населення.

ЯКІСТЬ ВОДИ

Басейн є ідеальним засобом для розслаблення, фітнесу та релаксації, заряду позитивною енергією на весь день. Однак лише в тому випадку, якщо якість води в басейні відповідає гігієнічним вимогам і є безпечним для відвідувачів. У будь-якому басейні вода постійно відчуває різні види навантаження, органічні та неорганічні речовини щодня потрапляють в неї. Вони можуть надходити з навколишнього середовища, або заноситися купаються.

Відвідувачі комплексу, на території якого розташований плавальний басейн (далі - ПБ) схильні до ризику розвитку інфекційних, паразитарних захворювань та алергічних реакцій. Саме тому вибір правильної схеми водопідготовки плавального басейну (т а це методи знезараження води, фільтрації і циркуляції) є найважливішим профілактичним заходом.

Якість води в чаші басейну залежить від декількох факторів:

• від первинного якості води, яке обумовлено якістю води джерела водопостачання, ефективністю водопідготовки на водопровідній станції, станом інженерних спорудженні водопостачання;

• Від характеру водообміну в басейні (рециркуляційна система, періодична заміна води або проточний тип);

• від методу знезараження в процесі експлуатації і технічного стану споруд водоочищення;

• від впливу людського фактора (дотримання культури поведінки в басейні);

• від тривалості експлуатації та кількості відвідувачів в басейні.

Для забезпечення належної якості води басейну необхідно враховувати відповідні санітарно-гігієнічні, технологічні та екологічні критерії. Санітарно-гігієнічні критерії (хімічні, мікробіологічні, паразитологічні) визначають якість води з метою забезпечення епідемічного благополуччя і здоров'я відвідувачів.

Технологічні критерії, за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог, повинні підтримувати безпеку і комфорт відвідувачів, а також збереження обладнання, ефективність і безпеку експлуатації басейну.

КОНТРОЛЬ зА ЯКІСТЮ ВОДИ

Відмінною рисою відвідування водно-оздоровчих, спортивних комплексів від інших установ з ПБ є, безсумнівно, високий ризик отримати не тільки користь, але і шкоду.

Особливістю басейнів при аквапарках є те, що вони вимагають великих витрат на енергію, опалення, освітлення, належну водопідготовку для забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, порушення яких може привести до погіршення здоров'я і самопочуття відвідувачів. Контроль за режимом експлуатації даних установ не може не здійснюватися.

Здійснення державного контролю за показниками якості води ПБ є обов'язковим і проводиться органами Держсанепідемслужби, згідно з програмою здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Виробничий контроль здійснюється спеціально навченим персоналом плавальних басейнів, передбаченим керівництвом закладів, при яких вони побудовані, в виробничої лабораторії при басейні. У разі відсутності лабораторій здійснення виробничого контролю виконується за згодою з Державною санітарно-епідеміологічною службою в акредитованих та атестованих лабораторіях на договірних умовах.

Державний контроль проводиться не рідше одного разу на місяць з використанням інструментально-лабораторних методів дослідження, з взяттям змивів з поверхонь і відбором проб води для санітарно-бактеріологічного аналізу, проб води для санітарно-хімічного аналізу, а також проб води і повітря на наявність хлороформу і, за умов озонування води, формальдегіду.

за відповідності якості води гігієнічним вимогам за всіма, в тому числі мікробіологічними та паразитологічними , показниками і стабільних результатах виробничого контролю кратність здійснення державного контролю за санітарно-хімічними показниками може бути знижена до одного разу на квартал.

В даний час в Україні склалася критична ситуація в сфері культури та спорту, цьому сприяє невідповідність нормативно-правової бази сучасним вимогам. В країні залишається невирішеним питання сучасної гігієнічної регламентації режиму експлуатації та нормування якості води ПБ. Найчастіше, власники плавальних басейнів і працівники санепідемслужби керуються застарілими рекомендаціями при здійсненні контролю за дотриманням санітарного режиму експлуатації даних споруд.

НОРМАТИВНА БАЗА

Діюча в Україні нормативна база, її санітарні норми і правила, безнадійно застаріли і абсолютно не відповідають рівню і можливостям сучасного басейнового обладнання . Неприпустимо використовувати нормативні документи, застосування яких не дозволяє забезпечити купався право на комфорт і санітарно-епідеміологічну безпеку.

Для підтримання належного рівня обслуговування басейну необхідно враховувати санітарно-гігієнічні (рівень якості води), технологічні (збереження обладнання і безпеку експлуатації) та епідеміологічні (безпечна санітарно-гігієнічна ситуація на території ПБ) критерії. Дотримання всіх критеріїв при експлуатації ПБ забезпечує відвідувачам комфортні умови перебування без шкоди здоров'ю, як при знаходженні в басейні, так і за його межами. Саме тому, в ідеалі контроль над експлуатацією ПБ здійснюється і державний (санітарно-гігієнічні і епідеміологічні критерії), і виробничий (технологічні критерії).

На даному етапі назріла проблема створення нормативно-правової бази двох напрямків. З одного боку, необхідні санітарні норми і правила контролю за умовами режиму експлуатації водних установ для органів управління державної санітарно-епідеміологічної служби. З іншого боку, організації, які виконують будівництво таких об'єктів, а далі, відповідно, їх обслуговування, повинні мати стандарт з переліком рекомендацій, яких необхідно дотримуватися для здійснення виробничого і технологічного контролю. Наявність єдиних для всіх стандартних вимог - основа стабільної та надійної роботи басейнів і аквапарків.

НЕОБХІДНІСТЬ ЛАБОРАТОРИИ

Переваги наявності власної лабораторії фізико-хімічних досліджень води на території аквапарку є безсумнівні. Адже для вимірювання параметрів, контроль яких не автоматизовано, повинен бути передбачений лабораторний контроль.

Наявність базової лабораторії при аквапарку або громадському басейні дозволяє швидко і якісно провести короткий і, в разі необхідності, повний фізико-хімічний аналіз води, що дає можливість вчасно відкоригувати показники якості води до необхідного рівня.

Можливість постійного контролю за санітарно-мікробіологічними показниками з метою своєчасного виявлення порушень в технології водопідготовки дозволяє не тільки оцінити ефективність роботи системи водопідготовки в цілому, але і в спірних конфліктних ситуація допомагає довести правоту керівника водного комплексу перед відвідувачем (ведення журналу контролю параметрів оцінки якості води).

МЕТОДИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ

Триває вивчення і пошук шляхів мінімізації факторів ризику, які впливають на плавців в умовах ПБ, впровадження та гігієнічна оцінка альтернативних методів знезараження води ПБ як фізичних, так і хімічних, в тому числі хлорування. Існують наступні методи знезараження води в ПБ:

• реагентні, або хімічні: хлорування, озонування, олігодінамія (обробка іонами срібла, міді), бромування, йодування;

• безреагентниє, або фізичні: ультрафіолетове опромінення, іонізуюче випромінювання, використання ультразвуку;

• комбіновані фізико хімічні методи з використанням різних видів знезараження або двох дезінфектантів, один з яких зберігає активність тривалий час.

У різних країнах для басейнів якості основних методів знезараження використовують озонування, хлорування, бромування і опромінення ультрафіолетом дозою не менше 16 мДж / см². Незважаючи на всі негативні ефекти хлору і його похідних на здоров'я людини, його токсичність і досить низьку ефективність на цисти і суперечки, пріоритетним методом знезараження води сьогодні залишається хлорування.

Використання УФ-випромінювання і озонування в якості самостійних методів обробки води практично неможливо через відсутність ефекту післядії. Найкращі результати якості води отримують при комбінації вищезазначених методів між собою і з препаратами хлору. В такому випадку доза хлору в воді може бути знижена до 0,1-0,3 мг / л, що дозволяє контролювати показники тригалогенметанів на рівні гранично допустимих концентрацій.

Вибір методу знезараження повинен здійснюватися з урахуванням багатьох факторів: виду і призначення басейну, його площі і робочої завантаження, типу циркуляції і часу водообміну. При цьому якість води в басейні з використанням альтернативних методів знезараження води може бути гірше, ніж в басейні з традиційною схемою очищення. Комерційні інтереси відіграють тут важливу роль.

Кожен пропонує використовувати те, що вигідніше продати. А проблема якості води в басейні так і залишається невирішеною. Адже сучасні методи знезараження води дієві і широко застосовні переважно в приватних басейнах. Тому на даний момент важливо створити єдиний стандартний документ, керуючись яким якість води в громадських басейнах зможуть підтримувати на стабільно високому рівні.

Дякуємо за підготовку матеріалу до публікації Анна Бурлака, аспірант, асистент кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків

часткове або повне копіювання будь-яких матеріалів сайту можливе тільки за умови посилання на першоджерело - сайт www.waterstore.ua